Л.С.Говорнян,
методист ІППО ЧО

Враховуючи, що одним з найголовніших засобів самовираження особистості є мова, в якій акумулюються відносини між людьми, їхня духовність та мудрість, одним з пріоритетних напрямів у роботі сучасної школи має надаватися вивченню мови і літератури.
Основна мета вивчення мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням румунською мовою полягає у створенні оптимальних умов для активного володіння учнями рідною мовою, розвиток творчих здібностей та ініціативності, формування мовної, комунікативної, етнокультурної компетенції, що надасть можливість користуватися ними в різних суспільних сферах діяльності.
У зв'язку з цим, вчителі-словесники покликані не тільки надавати знання та формувати навички для життя в суспільстві, а й сприяти набуттю життєвих ціннісних орієнтацій, розвитку вмінь прийняття рішень, застосування інформаційних і комунікаційних технологій, мобільності й адаптації.
У 2012/13 навчальному році вчителі-словесники у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою працюватимуть заТиповими навчальними планами, визначеними у листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66.
У 10-11класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 15).
Нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 р. № 409, уводяться в дію поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року.
У 5-9 та 10-11 класахз румунської мови необхідно використовувати нині діючу навчальну програму: „Румунська мова” 5–12 класи укладачі: Е. М. Маноїл, Д.М. Міхай, 2005 р.видавництво „Букрек”, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.)
Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 „Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах” загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати у навчально-виховному процесі лише ті підручники та навчально-методичні посібники, які щорічно зазначаються в переліках навально-методичної літератури для основної і старшої школи на сторінках Інформаційного збірника МОНмолодьспорту України та мають відповідний гриф.
У 11 класах вчителі будуть працювати за підручниками, що пройшли конкурс та затверджені наказом МОН від 16.03.2011 р. № 235 „Про надання грифа навчальній літературі” та наказом МОН молоді та спорту від 24.05.2011 р. № 473 № „Про надання грифа навчальній літературі, що може видаватись за державним замовленням 2011 року”:„Румунська мова” для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (авт. Криган С.Г.), видавництво „Букрек”.
Основною метою вивчення румунської мови на рівні стандарту є підготовка молодого покоління до розуміння культур різних народів, спілкування та взаємодії з людьми, ефективного використання набутих навичок для вирішення проблем у повсякденному житті завдяки опануванню рідної мови.Розвиток мовлення учнів — це система роботи, що спрямована на розвиток умінь та навичок учнів в усній та писемній формі передавати чужі думки та будувати власні висловлювання.
Робота з розвитку мовлення учнів має здійснюватися на кожному уроці літератури і закріплюватися на окремих спеціальних уроках — уроках розвитку мовлення, що є квінтесенцією всієї роботи з удосконалення мовленнєвих умінь та навичок учнів. Уроки розвитку мовлення мають систематизувати, контролювати та направляти всю роботу з розвитку мовлення школярів.
Виходячи із реальних можливостей викладання мови та літератури, уроки розвитку мовлення слід планувати у такий спосіб, щоб були представлені різні види, прийоми та форми робіт щодо розвитку діалогічного та монологічного усного та писемного мовлення учнів. Учитель має враховувати свої власні напрацювання та інтереси, індивідуальні особливості кожного класу, їхній рівень підготовки і творчо використовувати набутий досвід для організації уроків розвитку мовлення. Водночас слід наголосити, що кожний окремий урок розвитку мовлення має бути не випадковим, а розглядатися як необхідний елемент у системі уроків з вивчення окремої теми, у загальній системі уроків розвитку мовленнєвих умінь та навичок учнів.Робота над розвитком мовлення учнів послідовно здійснюється при вивченні всіх шкільних дисциплін, але особлива роль у цьому процесі відводиться урокам мови та літератури, предметом яких є мистецтво слова. Саме на уроках літератури створюються виняткові можливості для мовленнєвої практики учнів, для оволодіння різноманітними видами та жанрами мовленнєвих висловлювань, у тому числі і творчих. Тому саме від учителя, від тих методів та прийомів, що він обирає, та від мистецтва їхнього використання на уроці і під час позакласної роботи залежить ступінь цього впливу.
У 11 класах пріоритет у вивченні румунської мови як рідної надається удосконаленню навичок учнів у сфері ділового спілкування (розуміння після слухання, читання, говоріння, письма), розвитку комунікативної компетенції.
Вчителям-словесникам особливу увагу треба звернути на культуру спілкування, функціональним стилям мови, прослуховуванню та виразному читанню текстів різних стилів, жанрів, а також орфоепічним правилам, інтонації під час читання.
Вивчення румунської мови на профільному рівні спрямовано на реальні потреби старшокласників у подальшому житті, зокрема, виборі фаху, що вимагає участі і взаємодії у вирішенні конкретних завдань навчання. Мовні проблеми розглядаються через призму тексту, щоб підкреслити їх роль у спілкуванні.
Вчителі мають звернути особливу увагу на види робіт, що спрямовані на вироблення практичних умінь, необхідних у житті (створення монологу, діалогу, есе, виступу, резюме тощо). Зважаючи на зазначене, належну увагу варто приділити використанню здобутих знань учнями у комунікативних ситуаціях.
У 5-9 та 10-11 класахз інтегрованого курсу„Література (румунська та світова)”необхідно використовувати нині діючу навчальну програму:„Література (румунська та зарубіжна)”5–12 класи (укладачі: Е. М. Маноіл, Р.М. Дирда, Л.С. Пушкарьова 2005 р.видавництво „Букрек”. затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.)
В основу інтегрованого курсу„Література (румунська та світова)” в 11 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовоюпокладено особистістно орієнтовану модель навчання. Це дає можливість запропонувати для вивчення якнайширшу палітру різних стилів, тем і жанрів, уникнути монотонності в доборі творів, показати різноманітність творчих і світоглядних позицій письменників.
Особистістно орієнтована модель побудови курсу узаконює варіативність у доборі вчителем текстів чи уривків із них. Опрацювання відібраних для цих класів творів дає можливість розширити та поглибити життєвий досвід учнів, формуючи їх читацьку компетенцію, художній смак і моральні принципи.
Оскільки головним завданням вивчення курсу літератури вкласі є формування інтерпретаційної свідомості сучасного учня-читача, то пріоритетним видом діяльності на уроці літератури має стати аналітична робота над текстом літературного твору. Школярі вчаться накопичувати свої спостереження над текстом, робити узагальнення у ході аналізу твору.
Тому на уроках доцільно більш активно використовувати завдання проблемно-пошукового характеру, що потребують від учнів навичок зіставлення та узагальнення. При цьому підвищується значення міжпредметної інтеграції.
Враховуючи, що інтегровані курси „Література(румунська та світова)” вивчаються паралельно зі світовою літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль румунських та світових письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів.
Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.
Сьогодні перспективи розвитку багатьох шкільних дисциплін закономірно пов’язують з впровадженням у навчальний процес інноваційних технологій. Безперечно, що це стосується і уроків літератури. Отже, використання інтерактивних прийомів та форм роботи, інформаційно-комунікаційних технологій навчання має знайти своє місце під час вивчення літератури.
Відповідно до наказу МОН від 16.03.2011 р. № 235 „Про надання грифа навчальній літературі” та наказу МОН молоді та спорту від 24.05.2011 р.
№ 473 „Про надання грифа навчальній літературі, що може видаватись за державним замовленням 2011 року” в 2012/13 навчальному році вчителі використовуватимуть наступні підручники для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів:Інтегрований курс „Література (румунська та світова)” (авт. Колесникова Д.О., Жар Л.С.), видавництво „Світ”.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне (обов’язково),тематичне, семестрове, річне та ДПА.
Звертаємо увагу вчителів на те, що при контрольному оцінюванні навчальної діяльності учнів з румунської мови, фронтальна перевірка з аудіювання та читання мовчки проводиться тільки один раз на рік наприкінці другого семестру. Крім того, результати поточного оцінювання необхідно враховувати під час виставлення тематичної оцінки: оцінка за контрольну роботу є складовою тематичної оцінки, а не переноситься автоматично в графу «тематична». Оцінка за ведення зошитів виставляється щомісяця протягом семестру, вважається поточною і враховується при виставленні тематичних балів. Під час перевірки зошитів необхідно звертати увагу на наявність різних видів робіт, правильність їх оформлення, грамотність, акуратність.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно керуватися Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, які затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11.05.2011р. № 329.
Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі – учні) у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень. Вони реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.
Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.
За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема, робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються: характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань; сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези; самостійність оцінних суджень.
У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі введення спецкурсів і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема румунської мови.Спецкурси, факультативи, класи з поглибленим вивченням предметів забезпечують реалізацію особистісноорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявити себе в різних видах діяльності.
Спецкурси дають змогу учням не тільки оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення. Важливо доповнити спецкурси системою заходів, спрямованих на самопізнання (педагогічна і психологічна діагностика), розвивати вміння висловлювати і аргументувати власні думки, твердження, приймати рішення, планувати власну діяльність (тренінги, проектна діяльність), розвивати вміння учнів орієнтуватися в навколишній освітній і трудовій інфраструктурі. Рекомендуємо такі спецкурсиі факультативи:
1. Діалогічне і монологічне мовлення (5-9 класи);
2. Література рідного краю. (5-11 класи);
3. Лексика і стилістика (10-11 класи).
Для вищевказаних факультативів є регіональні програми, схвалені Вченою радою ІППОЧО а також спецкурси, які мають гриф МОН молоді та спорту України.
Факультативи:
1. Література рідного краю (5-11 класи), (укладач:Л.С. Пушкарьова.)
2. Діалогічне і монологічне мовлення (5-9 класи), (укладач:Ротару Л.М.)
3. Орфоепія і орфографія румунської мови (10-11 класи),(укладач:М.К. Попа.)
4. Культура мовлення і стилістика (10 клас),(укладачі:Р.М. Дирда, А.М. Семенюк, Л.І. Матей.)
5. Румунська мова для шкіл з українською мовою навчання (5-9 класи), (укладач:Д.М. Міхай.)
Спецкурси:
1.Прояви семантичного процесу у художньому тексті (10 клас),(укладач: О.Г. Товарницька.)
2. Редагування (10 клас), (укладачі:Р.М. Дирда, А.М. Семенюк.)
3. Журналістика (10 клас),(укладач:Л.Д. Данілова.)