Організаційно-методичні аспекти діяльності

практичного психолога

Діяльність психологічної служби закладу освіти за основними напрямами здійснюється на основі річного плану.

Передумовою планування роботи на рік є аналіз діяльності за попередній рік з урахуванням специфіки виконаної роботи. Використовуючи досвід роботи обласних центрів практичної психології і соціальної роботи, зокрема Чернівецького обласного науково-методичного центру психології і соціології освіти, при проведенні аналізу діяльності за попередній рік важливо дотримуватися наступних етапів:

1. Збір інформації про стан розвитку психологічної служби, фіксування невідповідностей між тим, що є, і тим, що має бути в діяльності практичного психолога, виходячи з його професійних можливостей.
2. Опис змісту діяльності практич­ного психолога: завдання, які виконані у досягненні мети діяльності психологічної служби, функції практичного психолога і його взаємодія з іншими підсистемами закладу (адміністрація, класні керівники, вихователі тощо).
3. Аналіз причин виникнення проб­лем за алгоритмом:

• проблема;
• причина її появи;
• ранжування умов, за яких виникла проблема;
• наслідок;
• структурування проблем, які необхідно вирішити в майбутньому.

Структура плану

Обов'язковими структурними компонентами річного плану є:

• тема, над якою буде працювати школа (інформацію про тему можна отримати в адміністрації закладу);
• проблема, над якою буде працювати служба (визначається психологом на основі проблемної теми закладу);
• мета служби (визначається на основі проблемної теми закладу в цілому і проблеми психологічної служби зокрема);
• завдання служби (поетапні кроки, які необхідно здійснити для реалі­зації наміченої мети);
• склад служби (до складу психологічної служби крім психолога і со­ціального педагога входять педагогічні працівники, які забезпечують психологічний супровід навчально-виховного процесу в межах своєї професійної компетенції (заступник директора з виховної роботи, класні керівники, куратори, які беруть участь у психолого-педагогічних дослідженнях, цікавляться психологією тощо), а також представники суміжних галузей: медичний працівник, логопед-дефектолог.

Основні розділи плану

Планування роботи здійснюється за такими розділами:

1. Вступ (тема школи, проблема психологічної служби, мета, завдання, склад служби).

2. Робота з учнями.

3. Робота з педагогічним колективом.

4. Робота з батьками.

5. Науково-методична, дослідно-пошукова робота.

6. Організаційно-методична робота.

7. Зв'язки з громадськістю.

8. Самоосвіта і підвищення кваліфікації.

9. Додатки (схеми, графіки, таблиці тощо).

Основні напрями діяльності психологічної служби

Діяльність психологічної служби за основними напрямами є обов'язковою для планування за всіма розділами (з усіма категоріями — дітьми, батьками, педагогами).

Психодіагностичний напрям

Психодіагностичний напрям передбачає діагностику особливостей розвитку дітей на певному віковому етапі, діагностику дитячого колективу (класу, групи), педагогічного колективу, особливостей внутрішньосімейних стосунків тощо. Плануючи психодіагностичну роботу з учнями, практичному психологу варто враховувати наступні фактори:

• проблемну тему, над якою працює заклад, і проблему психологічної служби зокрема;
• вік дитини;
• особливості закладу, в якому навчається і виховується дитина (заклад нового типу, школа, дошкільний за­клад, інтернатна установа, позашкільний заклад та ін.);
• запит педагогів (вихователів) і адміністрації щодо вивчення окремих параметрів — діагностика когнітивної сфери, характеру та рівня інтелектуальної активності, обдарованості, спрямованості особистості, характеру, темпераменту;
• запит батьків (індивідуальна діагностика особливостей розвитку дитини, її ставлення до сім'ї).

 Психолог не вповноважений ви­значати медичний діагноз. Він лише обстежує психіку дитини, складає психологічну характеристику, яка може бути використана у медичній резолюції. Метою психодіагностичної роботи є встановлення психологічного діагнозу — опис характерних особливостей інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, рис характеру, системи цінностей, інтересів особистості. Психолог не діагностує тип аномального розвитку (розумову відсталість, затримку психічного розвитку, порушення діяльності аналізаторів), оскільки ця функція належить психолого-медико-педагогічній консультації (ПМПК). Проте психолог проводить глибоке психолого-педагогічне обстеження дітей, результати якого впливають на рішення ПМПК.

Враховуючи те, що у закладі працює не лише психолог, а психологічна служба, до співпраці з психологом залучаються педагоги, які проводять педагогічне спостереження за учнями, їх поведінкою, емоційними реакціями у різних ситуаціях.

Психодіагностика педагогічного колективу планується, виходячи із запиту адміністрації закладу, педагогічного колективу. Як складова просвітницького напрямку може використовуватися психодіагностика і з ініціативи психо­лога. За цим самим принципом планується така робота з батьками.

У своїй діяльності практичному психологу доцільно поєднувати індивідуальні і групові форми психодіагностичної роботи. Вибір форми обстеження залежить від мети та від методик, які використовуються. Групове тестування використовується у випадках, коли необхідно обстежити значну кількість дітей. Після опрацювання результатів виділяється декілька дітей, які для уточнення діагнозу потребують більш глибокої індивідуальної діагностики.

Під час індивідуальної діагностики ми маємо можливість отримати додаткову інформацію про дитину, спостерігаючи за поведінкою під час тестування, фіксуючи її емоційну реакцію на завдання тесту. Результат психодіагностичної роботи — надання рекомендацій, розроблення програми подальшої психологічної допомоги, планування консультативної роботи з педагогами і батьками. Плануючи психодіагностичну роботу, важливо враховувати такий аспект цієї роботи, як доцільність. Якщо використання певних методик для конкретної вікової категорії дітей психолог вважає недоцільним, діагностику варто провести в інший період.

Враховуючи особливість надання психологічної допомоги при робочому навантаженні практичного психолога 0,5 ставки, під час планування доцільно врахувати основні напрямки діяльності з усіма категоріями (діти, батьки, педагоги) з розрахунку 20 год. на тиждень. Детальнішу інформацію про планування при неповному навантаженні можна отримати у методиста, який відповідає за психологічну службу.

Методика профорієнтаційної роботи практичного психолога

З переходом системи загальної освіти на етап запровадження профільного навчання важливою складовою діяльності психологічної служби є професійна орієнтація учнів.

Досвід становлення і розвитку психологічної служби в нашій державі показує, що профорієнтаційний напрямок у роботі практичного психолога забезпечувався не лише шляхом психологічної просвіти (інформація про світ професій, екскурсії в центри зайнятості населення тощо), але й у навчальній діяльності. В середині 90-х років у шкільну практику запроваджувалась програма курсу «Основи вибору професії», яка передбачала обсяг систематизованих професійно-інфор­мацій­них знань, умінь, необхідних для прийняття правильного рішення щодо професійного самовизначення. Програма була розрахована на 34 навчальні години і містила матеріал про основні психічні процеси та індивідуальні особливості людини. Сьогодні, коли інтерес до професійної орієнтації учнів відновлюється, доречним, на нашу думку, є використання набутого досвіду.

Основні форми і методи роботи практичного психолога в напрямку профорієнтації

(за виданням: Клімов Г. І., Седляр І. О., Янцур М. С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи. — К., 1995.)

• Анкетування учнів з метою профорієнтації.
• Вивчення інтересів людини до різних сфер діяльності. Опитувальник «Карта інтересів».
• Вивчення інтересів та нахилів школярів на основі класифікації професій. Диференційно-діагностичний опитувальник.
• Вивчення комунікативних і ор­ганізаторських нахилів, пізнавальних та соматичних здібностей.
• Вивчення рис характеру людини.

Реалізація завдань профорієнта­ційного напрямку буде комплексною і повною у разі співпраці психологічної служби з організаціями, які надають допомогу у виборі професії, зокрема центрами зайнятості населення. Досвід співпраці психологів м. Рівного з психологами-консультантами обласного та міського центрів зайнятості дозволяє забезпечити такі структурні компоненти профорієнтаційної роботи, як професійна просвіта, попередня професійна діагностика, професійне консультування.

Психокорекційний напрям

Вітчизняна література розглядає психологічну корекцію як форму «психолого-педагогічної діяльності, спрямовану на виправлення таких особливостей психічного розвитку, які не відповідають гіпотетичній оптимальній моделі нормального розвитку» (Дубровіна І. В.). Психокорекція не націлена на зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватись у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ. Цей напрямок роботи психолога застосовується для виправлення недоліків пізнавальної та емоційно-вольової сфери, інтелектуального та особистісного розвитку.

Організація психокорекційної роботи

На основі психологічного діагнозу складається програма корекційної роботи, складовими частинами якої є:

• мета;
• напрями корекції;
• психологічні механізми допомоги;
• приблизна кількість занять, їх частота і тривалість;
• перелік методів і прийомів, які використовуються;
• форма занять (індивідуальна чи групова).

Психокорекційні заняття проводяться за попередньо складеним конспектом (сценарієм), у якому відібрані завдання, спрямовані на реалізацію усіх зазначених у програмі напрямів. Після заняття психолог аналізує його успішність і складає конспект наступного заняття. Вибір форми психокорекційної роботи обумовлений метою. Так, наприклад, якщо об'єктом психокорекційного впливу є навички спілкування з однолітками, то ефективнішою буде групова форма роботи. Корекцію ж недоліків пізнавальних процесів доречніше проводити індивідуально. Кількість учнів у корекційній групі не повинна перевищувати 5. За такої умови психолог може виразно усвідомлювати все, що відбувається у психіці кожної дитини (на відміну від роботи тренінгової групи, де працює 7—12 осіб).

(повний текст в закачаному файлі)