Перспективне планування.
Його перевага в тому, що воно:
- враховує взаємозв'язок між різними видами і розділами роботи з дітьми;
- забезпечує системність і послідовність у роботі;
- дозволяє планувати на основі аналізу отриманих результатів;
- забезпечує єдність у роботі вихователів.
Форми перспективного планування можуть бути також різноманітними. По бажанню педагогів перспективний план складається на місяць або на квартал.
Якими б різними не були форми планування, обов'язковими залишаються:
- робота по загартуванню;
- ранкова гімнастика;
- рухливі ігри;
- робота по ознайомленню з природою та явищами навколишнього життя;
- уся робота, пов'язана з формуванням гігієнічних навичок, норм поведінки;
- робота, пов'язана з розвитком ігрової діяльності;
- робота з батьками;
- індивідуальна робота з дітьми за інтересами;
- сітка занять.
Обов’язково у перспективному плані повинні враховуватися особливості розвитку дітей даної групи і конкретні умови дошкільного закладу.
Важливо підходити до планування творчо, запобігати перетворенню його в переписування програми.
Форми планування не можуть бути постійними. Вони змінюються по відношенню до різних педагогів у залежності від якості їх роботи.
Варіанти планування залежать і від умов роботи в кожному дошкільному закладі, адже багато дитячих садків мають свою специфіку. Що саме слід планувати, чи всі розділи плану, чи тільки заняття, чи всі складові ранкових, вечірніх годин, прогулянок чи лише те, що зручно для даного дитячого садка (це залежить від режиму, кількості дітей у ці відрізки дня, ін.). Ці питання вирішуються безпосередньо в кожному дитячому садку і затверджуються на початку навчального року на педагогічній раді закладу.
Важливо, щоб у дітей формувалися всі знання і навички, зазначені в програмі, щоб прослідковувалась системність і глибина в роботі вихователя з дітьми.
Не повинно бути єдиних вимог до всіх дошкільних закладів, до всіх педагогів у дитячому садку.
Перспективні плани як такі, що дають змогу накреслити наперед завдання та зміст освітньо-виховної роботи згідно з державними освітніми програмами, визначити (при потребі) найбільш ефективні методи, прийоми та засоби здійснення педагогічного процесу, доцільно складати на зручний для конкретного педагога відрізок часу - на місяць, квартал, півріччя, або на весь навчальний рік у довільній формі (наприклад, у вигляді графічних таблиць). До перспективних планів, зокрема, відносяться сітки занять, організація ігрової діяльності дітей, вивчення фізичних вправ, проведення свят і розваг тощо. На місячну перспективу можна планувати і окремі види та форми роботи, як-от: ранкову гімнастику та гімнастику після денного сну (по два комплекси на місяць із визначенням ускладнень до кожного комплексу через тиждень); загартувальні заходи (назва, норми); роботу з батьками вихованців конкретної вікової групи (форми, тема, термін проведення).
Поточне (календарне) планування.
Цей вид планування охоплює найближчий відрізок часу - тиждень, місяць, квартал. До поточного планування відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників.
До календарного плану слід підходити диференційовано. Такий підхід залежить від досвіду вихователів (чи інших педагогів) та підходу до здійснення навчально-виховного процесу.
| 
