Л.В. Якименко, завідувач
НМЦ координації методичної роботи, менеджменту та ЗНО
Є.Д. Моспанчук, методист НМЦ координації методичної
роботи, менеджменту та ЗНО
П.С. Ткачук, методист НМЦ координації методичної
роботи, менеджменту та ЗНО
Шкільне методичне об’єднання – важлива форма
підвищення фахової майстерності вчителя
Основна роль учителя сьогодні – не лише дати певну
суму знань учневі, а й навчити його вчитися, самостійно здобувати знання,
застосовувати їх на практиці, тобто формувати компетентності як загальну
здатність, що базується на певному досвіді та цінностях особистості. Тому
сучасність ставить високі вимоги до професійності вчителя, який повинен бути
готовим до змін, відкритим до новацій, стати творцем, дослідником,
експериментатором.
На формування якісно нового педагога налаштована вся
система роботи методичних об’єднань, яка спонукає кожного вчителя до підвищення
свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного
колективу педагогічними знахідками; дає змогу молодим учителям вчитися
педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег; забезпечує
підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Планувати роботу шкільного методичного об'єднання
потрібно відповідно до науково-методичної проблеми, над якою працює навчальний
заклад, поставленої мети та завдань.
Основною метою діяльності методичного об'єднання можна
визначити наступне – залучення вчителів до інноваційної, пошукової діяльності,
розвиток творчої ініціативи, виявлення й поширення найбільш ефективних форм та
методів їхньої роботи.
Завдання методичних об’єднань:
– підвищення професійної майстерності кожного вчителя;
– збагачення і розвиток творчого потенціалу педагогів;
– діагностика і визначення шляхів подолання труднощів
у педагогічній діяльності вчителів;
– поглиблення методичної підготовки;
– активне впровадження інноваційних форм методичної
роботи, досягнень психолого-педагогічної науки;
– стимулювання ініціативи й творчості членів методичного
об’єднання.
Напрями методичної роботи можуть бути різноманітні,
проте можна виокремити основні, а саме:
– організаційно-методична допомога: проведення
відкритих уроків, суспільно-педагогічних акцій; творчих звітів, творчих
портретів; конкурсів професійної майстерності;
– інформаційно-аналітична діяльність: вивчення стану
викладання основ наук та результатів навчальної діяльності; визначення термінів
проведення діагностичних контрольних робіт і тестування з різних предметів;
підбір діагностичних тестів і контрольних робіт на основі тематичного
планування; визначення основних напрямків індивідуального супроводу вчителів на
основі аналізу результатів педагогічного аудиту;
– консультативно-методична робота: індивідуальна
робота з вчителями різної кваліфікації; робота з удосконалення сучасних
навчально-методичних комплексів; організація проведення олімпіад, наукових
конференцій; участь у педагогічних виставках, проектах;
– організація самоосвітньої діяльності вчителя:
системність самоосвітньої діяльності; практична спрямованість роботи;
відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності; впровадження
в життя своїх педагогічних можливостей та здібностей; здатність особистості
раціонально організувати свою діяльність.
| 
