Старововчинецький ліцей
Глибоцького району
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
Ціннісне
ставлення до суспільства, держави
Свято «Червона калина-символ України»
4 клас
Музичук Олена Іванівна
Учитель
початкових класів
2011
Зал святково прикрашений рушниками, малюнками калини, на екран
спроектований кущ калини.
Діти в українських Костюмах на сцені. Звучить легенька музика на мелодію
«Зелене жито».
1-й ведучий:
Запрошуєм всіх на хліб, на сіль,
На слово щире, на бесіду мудру,
На пісню сердечну, на наше свято
Свято – червоної калини.
Пісня ,,Червона калина’’
Червона калина хай піснею лине
Туди, де криниця і тиха стежина,
І казка, і приказка, і колискова, Бабусина скриня і мамина мова,
Колядка, щедрівка, розшита сорочка
І врода дівоча в барвистім віночку».
Танець «Україночка»
Калина, червона калина…
І чули ви про неї, і читали, і співали. Скільки, легенд складено про цей
диво – кущ, його поетичну вроду.
Калина – це рослина – символ українського народу. Символ життя, образ рідної землі, дівочої краси і вірності.
Не було колись хати, біля якої б не красувався цей кущ, І хати
були, наче панна,вчервонихкоралях.
Пісня ,, Калинонька’’
Було це дуже давно. На нашу землю хто тільки не нападав.
Усіх нападників і не перелічити. Ось налетіли якось турки на нашу землю, а
потім греки. Йшов страшний бій. Розлетілась чутка, що грецького воєводу
поранено отруєною стрілою й отрута в ній смертельна. Оголосили, що хто його
вилікує, той матиме велику нагороду.
1-й ведучий
З’їхалися лікарі, знахарі та шептуни з усіх усюд, та ніхто вилікувати не
зміг. От прийшла одна
дівчина. Одягнена бідно, а така гарна, що не можна було встояти перед її красою.
Коса дівоча аж до землі лялга, а з лиця – хоч воду пий. Пропустили!
2-й ведучий.
Увійшла вона в шатро з гордо піднятою головою.
- - Чому ти мені не вклонилася? – грізно спитав поранений
воєвода.
Я завоював пісвіту. Царі схиляють переді мною голови.
- - Це ти повинен мені вклонитися, бо прийшов у мій дім, на
рідну мою землю. Ти через 2 дні можеш померти, а дорожчого від життя нічого
нема. Тож твоє життя – в моїх руках.
- - То що ж ти хочеш?
- - Перш за все вклонитися мені, й охоронці твої нехай
зроблять те саме.
(Упав до ніг дівчини грізний воєначальник, і слуги теж.)
- - А тепер слухай, що тобі скажу. Життя я тобі поверну, а ти
відпусти всіх полонених у свої оселі. Покинь мою землю і напиши кров’ю , що
ніколи не вбиватимеш людей.
Вилікувала дівчина грека. Покинув він нашу землю, забравши її з собою.
1-й ведучий.
Прощаючись з рідними, дівчина сказала:
- - Люба сестро Калино! Твоїм ім’ям назву улюблену рослину, яка має цілющі властивості,
її ягоди повертають здоров’я людям. Запам’ятай її. Буде зватись вона калина –
твоїм ім’ям сестро.
Пісня ,,При дрлині кущ калини’’
Вірш
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою,
Їй намистечко надів?
Червоняста, промениста
Розцвітає, як вогні.
Дай хоч трошечка намиста
Калинонько, і мені!»
Ой підемо в садок на долину,
Пострічаєм червону калину.
Станем, станем гарненько в рядочок,
Та зів’ємо круг неї віночок.
Нахили нам, калинонько, віти,
Просять в тебе намистонька діти.
Дай намиста червоний разочок,
Ми в намисті підемо в таночок.
Танець. ,,Лелеки’’
Коли калина квітує, її білі квітки захоплюють чарівною красою, а восени горять на ній перли ягід. Вони
повертають людям силу і здоров’я. Тому
так дбайливо охороняють люди калину. Наруга над нею вкривала людину ганьбою.
Навіть дітям малим казали: «Не ламай калину, краще полий її водою з криниці»,
«Не ламай калину, бо біду накличеш».
Пісня ,,Не ламай калину’’
Де ти, брате мій луже,
Де ти, сестро калино?
Під травою – росою.
Ні доріг, ні стежок.
-Ой червона калино,
Чом так пізно цвітеш?
На Іванове літо,
Доторкнися до мене
Навіть папороть квітом
Так не вразить тебе.
Доторкнися до мене.
І душею освіти.
Ти – душею, я – квітом.
І зав’яжеться гроно,
І наллється любов’ю
На осінніх вітрах.
Стане в лузі червоно
І червоно в віках.
Я калину малювала
Та історію
згадала
Малювала
залюбки
Запорізьких
козаків
Це вони
понад Дніпром
За переказом
гуртком
Посадили
зелен гай
Гай -
калиновий розмай
У походи
мандрували
Калинові
кетяги пам'ятали.
Пісня «Гей у лузі
червона калина»
Гей, у лузі червона калина похилилася
Чогось наша славна Україна зажурилася
А ми тую червону калину підіймемо
А ми нашу славну Україну
Гей, гей, розвеселимо.
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить на всю Україну славних козаків.
А ми тую козацькую славу збережемо.
А ми нашу славну Україну
Гей, гей, розвеселимо.
Посадіть калину коло школи,
Щоб на цілий
білий світ
Усміхалась
щиро доля,
Материнський
ніжний цвіт.
Посадіть калину на городі,
Щоб
заквітнула земля!
Із роси -
пречиста врода,
З неба -
почерк журавля.
Посадіть калину коло тину,
Щоб злагода
цвіла.
Буде щедрою
родина,
Буде честь
їй і хвала.
Просадіть калину коло хати,
Щоб на
всеньке, на життя!
Стане кожен
ранок святом,
Дітям буде
вороття.
Посадіть калину в чистім полі,
Хай вона
освятить час!
Рід наш
любить дуже волю,
Хай же й
воля любить нас!
Посадіть калину коло школи.
А щоб цвіт
її не стерся,
Не зів'янув
в спориші.
Посадіть
калину коло серця,
Щоб цвіла
вона в душі.
На світі плоди і дерева незнані:
Помаранчі, цитрини, кокоси, банани,
Виногради солодкі,інжир і маслини,
А
для нас наймиліша – червона калина.
Росте калина в
полі, лузі, долині, біля хати. Любить людську ласку і турботу. А людям вона
віддає свою красу і користь. Калиновий чай з медом лікує людей від ста хвороб. Тож і пригощаємо вас усіх калиновим чаєм. Будьте
здорові, ніколи не хворійте і життю радійте, бо воно дається тільки один раз.
Танець з віночками «Моя Україна»
Ми вам співали,
танцювали,вірші декламували.
Про калину все, що знали, розказали.
Хай ведуть вас від цього порогу
Щасливі стежки і широкі дороги…
Хай завжди нам із вами стелиться доля
Вишитими калиною рушниками.
Дякуємо Вам за увагу і запрошуємо Вас на калиновий чай.
| 
