7 квітня у Старововчинецькому ліцеї Каменюк С.І. та Костенюк Л.Г. було проведено педагогічні читання "Майстерня гуманності. Творче мислення і сучасні методи його формування у школярів за досвідом Шалви Амонашвілі".
Дитинство – це ніби «кошик допомоги», з якого людина черпає знання і вміння протягом усього життя. Як наповнити цей кошик, не пошкодивши жодної грані тендітної дитячої душі? Як привити паростки любові, мудрості, людяності? Багаторічний досвід видатного грузинського педагога Шалви Олександровича Амонашвілі став у нагоді не одному поколінню вчителів. 
Гуманна педагогіка – це велика мудрість, у якій стверджується педагогіка світла. Гуманна педагогіка – це та, яка може наблизити дитину до пізнання самих себе. Обов’язок учителя- дати дитині радість пізнання. Учитель – творець, який дозволяє відкрити самого себе. Він віддається безкорисливо, щоб продовжити себе у своїх вихованцях, дати їм крила для польоту у життя.
Учитель – носій Світла. Народна мудрість говорить, що у справжнього вчителя уроки не для дітей, а з дітьми. Це вони, справжні вчителі – доторкаючись душі маленької людини, намагаються не поранити, не образити, обережно виростити, допомогти реалізувати себе у житті, ввійти у нього якомога чеснішими, добрішими, впевненішими.
Із висловлювань Шалви Амонашвілі
• Дитинство як двигун, рухає нами; ніби коріння, живить життя.
• Учитель – сівач: сіє добре, прекрасне і відправляє у світ, не дочекавшись урожаю.
• Хто піклується, той світиться.
• Хто виховує себе, той виховує інших.
• Любов – це істина. Радість – особлива мудрість. Ласка – частина правди.
• Кожен із вас – промінчик сонця.
• Я дам дітям лише одне, але так, що все інше вони відкриють самі.
• Діти – безмежність буття.

Дізнатись більше