Василович Надія Іванівна             вчитель української мови та літератури, Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема: Народження та життя фразеологізму

Мета: поглибити знання учнів відомостями про джерела української фразеології, їх роль у мовленні; розвивати вміння систематизувати й узагальнювати раніше вивчений матеріал; збагачувати словник учнів новими фразеологізмами й крилатими висловами. Удосконалювати грамотне письмо, виховувати любов до природи та навколишнього середовища.

Обладнання; ілюстраційний матеріал, картки, словники.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, образотворче мистецтво.

Слайд 1                                 Буду я навчатися мови золотої

                                                У трави-веснянки, у гори крутої,

                                                  В потічка веселого,

                                                Що постане річкою,                                                                                    

                                                В пагіння зеленого,

                                                Що зросте смерічкою.

                                                                                  А. Малишко

Хід уроку

І. Організація класу. Вступне слово вчителя.

ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                                  

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Мова - то цілюще джерело. І живить воно нас, напуває протягом усього нашого життя. То ж хай епіграфом нашого сьогоднішнього уроку будуть слова А. Малишка ( зачитую епіграф).

Ми з вами сьогодні здійснимо подорож. Яку? Про це поступово ви дізнаєтеся протягом уроку. І нашу подорож ми розпочнемо з віршика дитячого письменника Грицька Бойка « Веремій». Послухайте його і скажіть, чому діти не розуміли дідуся? І чи вам все було зрозуміло?

Це дідусь хороший мій,

Звуть дідуся - Веремій.

Гак він дивно розмовляє,

Що попробуй - зрозумій.

В цирку був я з дідусем ,-

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді...

Я вертівся, - дід спитав:

- Ти прийшов ловити гав?

Через того самоката

Посварилися ми з братом,

Брат мовчав і я мочав,

А дідусь обох повчав:

- Що це ви розбили глека?

Так до бійки недалеко!

Братик плачучи сказав :

- Глека я не розбивав!..

 Ну й дідусь мій Веремій!

 Що він каже? Зрозумій !

Це лише початок вірша. Далі братик ще «шукав задні ноги», і «косу, що найшла на камінь». А ви зрозуміли дідуся Веремія? ( орієнтовна відповідь учня: діти тому не розуміли дідуся, бо він вживав фразеологізми.)

 Слайд 2 Тема та мета уроку:

ІV. Вступні вправи

1. « Мозковий штурм» Що ви знаєте про фразеологію і фразеологізми взагалі?

1.1. Що означають фразеологізми які ви почули у вірші:
« ловити гав», «розбили глека», «шукав задні ноги», « найшла коса на камінь»?

2.2. Які фразеологізми заховані у цих питаннях?

-Що можна усе життя ловити, але не спіймати?(вітер)

- Що можна ламати без рук і без будь – якого наряддя?(голову).

- Коли беруть ноги на плечі?(коли втікають)

2. Оголошення мети та завдань уроку

Як ви вже напевне зрозуміли з віршика, який я вам прочитала, запитань на які ви дали відповіді, говорити ми з вами будемо про фразеологізми

Слайд 3 Пояснення вчителя

Фразеологізм – неподільне, стійке словосполучення, яке можна замінити одним словом. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми – різновиди фразеологізмів. Прислів’я –синтаксично закінчений образний вислів, що має повчальний зміст. Приказка – образний вислів, але без повчального змісту.  Крилатий вираз – влучний вислів літературного походження. Афоризм – будь-яка узагальнена думка, висловлена стисло у дуже виразній формі. Робота з таблицею

V. Пробні та тренувальні вправи

Слайд 4 -  19 Гра «Зоофразеологія»

V. Творчі вправи

Пропоную вам завдання для кмітливих і творчих. ( Поділ на групи за кольором стікерів.

Перша група за жовтим столом    завдання надруковане на жовтих листках, друга група за синім столом - завдання надруковані на синіх листках.)

1. Гра  «Дослідники» З'ясувати походження фразеологізмів.
Перша група

-    пекти раків; В сім'ї вольній, новій ;сім раз відмір, а раз відріж.

Друга група

-    грати першу скрипку; старий, як світ; ахіллесова п'ята.

2. Гра «Намалюй фразеологізм»Творче завдання: намалювати пряме і переносне значення фразеологізму

« Пекти раків», «розбили глека», «рахувати ворон». «брати ноги в руки»

Слайд 20

Вчитель    Збагачення та оновлення фразеології

Світ фразеології - що безкрає море. Скільки глянеш - набігають одна на одну хвилі фразеологічного безмежжя, тремтять, переливаються. А там народжуються все нові й нові і, зливаючись докупи в якийсь чудовий гомін, знову й знову розпадаються на окремі хвилі - вислови.

Час убиває фразеологізми, але час і народжує їх. Під тиском часу і впливом нових соціальних умов старі фразеологічні образи змінюються і наповнюються новим змістом , всебічно відбивають наше сьогодення. В українських фразеологізмах вигадливо переплелося національне й чуже, споконвічне й нове. А з появою нових професій, явищ виникають нові фразеологізми.

VІ. Підбиття підсумків.

Слайд 21

VІІ. Домашнє завдання.

 Слайд 23    Написати твір - мініатюру за одним із фразеологізмів:

«Знання багато місця не займає»

     « Сім раз відмір – один раз відріж»                                                                   Слайд 23 Послухайте поетичні рядки В. Забаштанського

Як нема без зірок небозводу,                                                                                 Як блакиті без сонця нема,                                                                                       Так і мови нема без народу,                                                                                     

 І народу без мови нема.                                                                                           Хочу щоб ви їх запам'ятали і взяли як пораду у життя.

(слайди в завантаженому файлі)