Наказом Українського центру оцінювання якості освіти №154 від 31 жовтня 2019 року затверджено Схеми нарахування балів за виконання завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року.

Згідно з документом, при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнти працюватимуть з 10 типами завдань, що оцінюватимуться наступним чином.

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Такі завдання складаються з основи (умови завдання) та трьох, чотирьох або п’яти варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

1 бал буде зарахований, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді використовуються у тестах ЗНО з української мови і літератури, історії України, іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської), математики, фізики, біології, хімії, географії.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари»)

Ці завдання складаються з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами.

Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 3 або від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Учасник ЗНО отримує 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»), тобто може набрати максимум 3 або 4 бали за таке завдання в залежності від предмету. 0 балів буде зараховано за будь-яку «логічну пару», якщо відповідь є неправильною, зроблено більше однієї позначки в рядку чи відповіді на завдання не надано.

Завдання з інформацією, позначеною цифрами від 1 до 3, використовуються на ЗНО з математики та хімії.

Завдання з інформацією, позначеною цифрами від 1 до 4, використовуються на ЗНО з української мови і літератури, історії України, фізики, біології та географії.

Регіональні центри оцінювання якості освіти визначили вартість участі у пробному зовнішньому оцінюванні для осіб, які мають намір використати цей інструмент при підготовці до тестування.

У 2020 році вартість складання одного пробного тесту коливатиметься від 138 до 150 грн, в залежності від регіону проживання учасника.

Найменшу вартість за складання пробного ЗНО у 2020 році запропонують Дніпропетровський і Одеський регіональні центри оцінювання якості освіти, що окрім Дніпропетровської та Одеської обслуговують мешканців Запорізької і Кіровоградської областей. Учасники тестування з цих регіонів матимуть можливість скласти один пробний тест за 138 грн.

Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти цього року пропонує скласти один пробний тест за 141 грн. Івано-Франківський центр - за 142 грн.

Мешканці Донецької і Луганської областей, яких обслуговує Донецький РЦОЯО, зможуть скласти тест пробного ЗНО за 144 грн.

Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти пропонує мешканцям Миколаївської та Херсонської областей скласти один тест пробного ЗНО за 145 грн.

Для мешканців Винницької, Житомирської, Хмельницької, Львівської, Рівненської, Волинської, Черкаської, Чернігівської, Київської областей, а також столиці України, участь у одному пробному тестуванні обійдеться у 150 грн.

Реєстрація для участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 03 до 24 січня 2020 року на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.

    Міністерством освіти визначений перелік предметів, з яких у 2019/20 навчальному році буде проведена державна підсумкова атестація учнів, які завершують здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Ганною Новосад та вже зареєстрований у Міністерстві юстиції.

Учні, які завершують здобуття початкової освіти та базової середньої освіти складатимуть державну підсумкову атестацію у школах. Іспити проводитимуться у письмові формі.

Учні, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) традиційно складатимуть ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

    Що я знаю з певного предмета, який у мене рівень підготовки, скільки тестових балів я можу набрати під час ЗНО, над чим мені потрібно ще попрацювати… На ці та інші запитання щороку випускники закладів освіти задовго до ЗНО можуть отримати відповідь під час пробного зовнішнього незалежного оцінювання.

Участь у пробному тестуванні дає можливість учасникам попрацювати з тестами, що відповідають вимогам Програм, характеристикам і структурі сертифікаційних робіт основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року, попрактикуватися в заповненні бланків відповідей, психологічно налаштуватися на проходження зовнішнього незалежного оцінювання та навчитися ефективно розподіляти час.

Реєстрація для участі у пробному ЗНО триватиме з 3 до 24 січня 2020 року. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Пробне ЗНО з української мови і літератури відбудеться 21 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) — 28 березня. У день проведення пробного тестування кожний зареєстрований учасник може пройти тест з одного навчального предмета.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться за кошти фізичних і юридичних осіб. Вартість одного тестування для одного учасника буде оголошено до 11 грудня сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Докладніше — у розділі «Пробне ЗНО».

    Наказом Міністерства освіти і науки України від 9 липня 2019 року № 947 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року.

Відповідно до наказу реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 3 лютого до 24 березня 2020 року. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 17 березня 2020 року.

До 30 квітня 2020 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання почнеться 21 травня тестуванням з математики і завершиться 15 червня тестуванням з хімії. Тестування з української мови і літератури відбудеться 26 травня, з фізики — 28 травня, з іспанської, німецької, французької мов — 1 червня, з англійської мови — 2 червня, з історії України — 4 червня, з біології — 9 червня, з географії — 11 червня.

Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 24 червня 2020 року.

Також повідомляємо, що зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказами Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2018 року №696, від 20 грудня 2018 року № 1426.

    Наказом Міністерства освіти і науки України від 11 травня № 635 врегулювано проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року.

Зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься з 21 травня до 17 липня.

Відповідно до наказу кожен зареєстрований учасник має право пройти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Загалом зовнішнє незалежне оцінювання відбуватиметься з одинадцяти навчальних предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

Випускникам старшої школи закладів загальної середньої освіти 2020 року, а також учням (слухачам, студентам) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які 2020 року завершать здобуття повної загальної середньої освіти, результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів буде зараховано як результати державної підсумкової атестації. Ці учасники мають обов’язково скласти:

     19 червня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг «склав/не склав» для зовнішнього незалежного оцінювання з чотирьох іноземних мов: англійської, німецької, французької та іспанської, який у 2019 році буде однаковим для усіх мовних тестів, і дорівнюватиме 19 тестовим балам.

Відповідне рішення комісії було прийняте під час засідання, що відбулося у Міністерстві освіти і науки.

Усі учасники тестування з англійської, німецької, французької та іспанської мов, результат яких дорівнює або є вищим за визначений поріг, матимуть можливість використати отримані результати під час участі у цьогорічній вступній кампанії до вишів.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з англійської мови складає 11 583 осіб, що дорівнює 12.7 % від загальної кількості учасників тестування.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з німецької мови - 402 особи, що дорівнює 20,6 % від загальної кількості учасників тестування.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з французької мови - 68 осіб, що дорівнює 12,3 % від загальної кількості учасників тестування.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з іспанської мови - 19 осіб, що дорівнює 16,67 % від загальної кількості учасників тестування.

До 20 червня будуть оголошені результати, отримані учасниками зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов та ухвалені таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці за шкалою 100-200 балів за виконання тесту.

Як відомо, результати ЗНО з іноземних мов також можуть бути враховані, як державна підсумкова атестація за шкільний курс вивчення предметів. Експертна комісія затвердить таблицю відповідності тестових балів оцінкам за шкалою 1-12 балів.

Максимальна кількість балів, яку мав можливість набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з іноземної мови, дорівнював 72 тестовим балам.

      19 червня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг «склав/не склав» для зовнішнього незалежного оцінювання з біології, який у 2019 році дорівнюватиме 23 тестовим балам. Відповідне рішення комісії було ухвалене під час засідання, що відбулося у Міністерстві освіти і науки.

Усі учасники тестування, результат яких дорівнює або є вищим за визначений поріг, матимуть можливість використати отримані результати під час участі у цьогорічній вступній кампанії до закладів вищої освіти.

Кількість учасників ЗНО, які не склали тест з біології, складає 6 759 осіб, що дорівнює 8,89% від загальної кількості учасників тестування.

20 червня будуть оголошені результати, що отримані учасниками зовнішнього незалежного оцінювання з біології, а також ухвалені таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці за шкалою 100-200 балів за виконання тесту.

Як відомо, результати ЗНО також можуть бути враховані, як державна підсумкова атестація з біології за шкільний курс з предмета. Експертна комісія затвердить таблицю відповідності тестових балів оцінкам за шкалою 1-12 балів.

Максимальна кількість балів, яку мав можливість набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з біології, дорівнює 80 тестовим балам.

    Офіційна відповідь Українського центру оцінювання якості освіти на численні звернення щодо завдання № 58 сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

За результатами розгляду повідомляємо таке.

Перш за все, звертаємо увагу, що завдання № 58, як і інші завдання такого типу, скеровані не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння (засвоєння) загальної картини та логіки історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. У цьому конкретному випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.

Варто наголосити, що всі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:

• подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання;
• події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.