Шановні учасники бойових дій на території інших держав!

Дата 15 лютого 1989 року – надзвичайно пам’ятний день, після якого всі українські родини, в яких підростали сини, зітхнули з полегшенням, батьки перестали жити під гнітом того, що їх діти можуть стати жертвами чужої війни. Імперія, яку так намагається відродити кремлівський диктатор – це імперія брехні і зла, яка тоді не давала людям вибору і намагається нав’язати свої криваві сценарії й зараз.

Проте весь світ вже зрозумів – хто за мир, а хто за війну. Ми всі з нетерпінням чекаємо миру, мріємо про свободу і незалежність нашої держави. Держави, в якій ніхто не буде відправляти наших дітей на чужі війни, не буде задовольняти свої імперські амбіції.

Багато хто з афганців повернувся з тієї війни з нагородами за мужність, відвагу та честь.

Однак багатьом не судилося повернутися до рідного порогу, немало полягло зовсім юних хлопчаків на кам’янистій афганській землі.

Вічна пам’ять загиблим! Вічна слава Героям!

Низький уклін нашим землякам, у яких ця жорстока війна забрала рідних людей!

Нині, у 29-ту річницю тієї події, ми віддаємо данину шани і поваги мужності та героїзму воїнів-афганців, всім нашим землякам, які несли небезпечну службу в чотирнадцяти країнах світу в часи ведення там військових дій.

Ніщо і ніхто не в змозі виміряти та відшкодувати глибину людських трагедій і психологічних потрясінь, пережитих в ті часи.

Ви, як ніхто інший, знаєте справжню ціну війни і миру.

Бажаємо вам міцного здоров’я, добробуту та успіхів!

Миру та процвітання нашій землі!