Що потрібно знати батькам і педагогам
Обдарована дитина-це дитина,яка відрізняється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями ( або має внутрішні передумови для таких досягнень) у тому чи тому виді діяльності.
Нині більшість психологів визнає, що рівень і характер розвитку обдарованості – це завжди результат складної взаємодії спадковості (природних задатків) і соціокультурного середовища, опосередкованого діяльністю дитини (ігровою, навчальною, трудовою). До того ж особливе значення мають сім`я і школа.
Обдаровані всі?
Одним із найбільш дискусійних питань стосовно обдарованих дітей є чистота вияву дитячої обдарованості. Існує два крайні погляди: « Усі діти обдаровані» - «Обдаровані діти зустічаються вкрай рідко». Прихильники першого з них вважають, що до рівня обдарованого можна розвинути практично будь-яку здорову дитину за умови створення сприятливих умов.
Для других обдарованість- унікальне явище. У такому разі основну увагу зосереджують на пошуку обдарованих дітей. Зазначена альтернатива не діє в межах такої позиції: потенційні передумови до досягнень у різних видах діяльності притаманні багатьом дітям, тоді як реальні високі результати демонструє значно менша частина дітей.
Та чи та дитина може виявити особливу успішність у досить широкому спектрі діяльностей, оскільки її психічні можливості надзвичайно пластичні на різних етапах вікового розвитку. Своєю чергою, це створює умови для формування різних видів обдарованості. Ба більше, навіть в одному й тому ж виді діяльності різні діти можуть виявити своєрідність свого обдарування щодо різних її аспектів.
Обдарованість часто виявляється в успішній діяльності , що має стихійний, самодіяльний характер. Наприклад, захоплена технічним конструюванням дитина може вдома з ентузіазмом будувати свої моделі, але при цьому не проявляти аналогічної активності активності ні в шкільній,ні в спеціально організованою позашкільній діяльності (гуртку, секції, студії). Окрім того, обдаровані діти далеко не завжди прагнуть демонструвати свої досягнення.
Дитина, яка складає вірші чи оповідання, може приховувати своє захоплення від педагога.
Отже, говорити про обдарованість дитини потрібно не лише за її шкільними або позашкільними справами, а й з ініційованих нею самою форм діяльності. У деяких випадках причиною, що затримує становлення обдарованості, попри потенційно високий здібностей, є ті чи ті проблеми розвитку дитини, наприклад: заїкання, підвищена тривожність, конфліктний характер спілкування тощо.