Програма зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов Завантажити

Рекомендації щодо підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов Завантажити

    Директор Українського центру оцінювання якості освіти розповів про новації, які необхідно знати майбутнім випускникам, готуючись до тестування в наступному році.

Зокрема, Вадим Карандій зазначив, що завдання сертифікаційних робіт з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та російської мови укладатимуть на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 3 лютого 2016 року № 77.

Завдання сертифікаційних робіт з іноземних мов у 2017 році буде укладено відповідно до програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 01 жовтня 2014 року № 1121. Такий вид мовленнєвої діяльності, як розуміння мови на слух (аудіювання), не перевірятиметься.

«Це пов’язано з тим, – пояснив директор, – що за результатами цьогорічної апробації дворівневих предметних тестів з іноземних мов – В1 та В2, проведеної Українським центром оцінювання якості освіти у квітні, стало зрозуміло, що доцільно скоригувати складність тестових завдань, додатково вивчити новий формат завдань на аудіювання та структуру тесту загалом, – а для цього необхідно провести додаткові підготовчі роботи. Як і в попередні роки, під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов у 2017 році оцінюватимуться комунікативні уміння таких видів мовленнєвої діяльності, як читання та письмо». Ознайомитися з відповідними програмами ЗНО можна за таким посиланням.

    Тест зовнішнього незалежного оцінювання з математики у 2017 році складається із завдань чотирьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності, завдань відкритої форми з короткою відповіддю (структуроване та неструктуроване), а також завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

Загальна кількість завдань тесту з математики – 33, на виконання яких учасникам буде відведено 180 хвилин.

Результат виконання завдань №1-28 та №31-32 за вибором випускника може бути зараховуваний як державна підсумкова атестація з математики. Результат виконання завдань всього тесту буде використовуватися під час прийому до вищих навчальних закладів України.

Максимальна кількість тестових балів, яку може отримати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання №1-28, №31-32, що будуть зараховуватися як державна підсумкова атестація, дорінює 52 балам.

Максимальна кількість тестових балів яку можна набрати правильно виконавши всі завдання тесту - 62 бала.

    Тест зовнішнього незалежного оцінювання з історії України у 2017 році складається із завдань чотирьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності («логічні пари»), завдань на встановлення правильної послідовності та завдань з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповідей.

Загальна кількість завдань тесту з історії України – 60, на їх виконання учасникам буде відведено 150 хвилин.

Результат виконання завдань №1-30 («Історія України ХХ – початку ХХІ століття») за вибором випускника може бути зарахований як державна підсумкова атестація з історії України.

Результат виконання завдань всього тесту буде використовуватися під час прийому до вищих навчальних закладів України.

Максимальна кількість тестових балів, яку може отримати учасник ЗНО з історії України, правильно виконавши всі завдання №1-30, що будуть зараховуватися як державна підсумкова атестація, дорівнює 47 балам.

Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи - 94 бали.

ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Тест зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури у 2017 році складається із завдань трьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності («логічні пари») і завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

Загальна кількість завдань тесту з української мови і літератури – 58, на їх виконання учасникам буде відведено 180 хвилин.

Результат виконання завдань №1-33 частини «Українська мова» та №58 частини «Власне висловлення» буде зараховуватися як державна підсумкова атестація з української мови.

Результат виконання завдань всього тесту буде використовуватися під час прийому до вищих навчальних закладів України.

Максимальна кількість тестових балів, яку може отримати учасник ЗНО з української мови, правильно виконавши всі завдання №1-33 та №58, що будуть зараховуватися як державна підсумкова атестація, дорівнює 68 тестовим балам.

Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури - 104 бала.

   Програми зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року затверджені наказом Міністерства освіти і науки № 77 від 3 лютого 2016 року «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти».

Зазначений наказ Міністерства освіти набуває чинності з 1 серпня 2016 року.

Наказом затверджені програми з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької та російської мов.

На підставі затверджених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року.

ПРОГРАМИ ЗНО 2017 РОКУ

Тема: батьки починають із себе. Психопрофілактика емоційних зривів

Психологічна мета: визначити причини, які прозводять до емоційних зривів; визначити засоби їх попередження.

Педагогічна мета: навчити батьків прийомам, які дозволяють знімати емоційне напруження.

Конспект заняття

Вступна частина.                   

Чи є у вашому тілі зараз напруження? У вашому розумі?, У вашій душі? Звідки воно? Що можна зробоити, аби його зняти? Саме про це зараз і піде мова: про причини та психопрофілаку емоційних зривів. Звичайно ж  дитячих. Проте… причини реагування та способи поведінки у стресових ситуаціях (у ситуаціях емоційної напруги) у наших дітей – наші. Цьому вони навчились у нас: боятися, плакати, чинити істерики тощо. Це – наше, батьківське, сімейне, тому до того, як вчити дітей виходити з емоційно важких ситуацій. Потрібно почати із себе – самому навчитися керувати собой, коли діти приносять незадовільні оцінки, залишають брудний посуд, замість того, щоб бути слухняними відмінниками. А, в загалі то, і причини, і шляхи виходу із емоційного напруги одні й ті самі і для дітей, і для дорослих, - вони є універсальними, з тою лише різницею, що діти гостріше бачать, почувають, сприймають.

    На відміну від традиційного екзамену, де вчителі підтримують, контролюють та оцінюють учнів, педагоги-інструктори ЗНО – це тільки спостерігачі. Проте, крім контролю за виконанням процедури, одна з функцій інструктора – створення стабільної емоційної обстановки в аудиторії (класі), де буде проводитися тестування.

Інструктору слід пам’ятати, що серед зовнішніх факторів, що заважають роботі учнів, виявлені:

— шум в аудиторії;

— неголосна розмова організаторів проведення ЗНО в аудиторії;

— яскравий одяг організаторів проведення ЗНО в аудиторії;

— стук підборів.

Що можна зробити для створення атмосфери спокійної, творчої активності учнів?                                

     Що корисно знати про тести?

Недостатній досвід українського суспільства щодо зовнішнього незалежного оцінювання є стресогенним фактором для учнів в підготовчий період, оскільки ні батьки чи старші, ні вчителі не можуть заспокоїти учня, спираючись на власний досвід. Поки що ЗНО в нашому суспільстві є експериментом і, враховуючи його вплив на майбутнє учнів, тривога щодо можливої невдачі посилюються по мірі наближення часу екзамену. Тому в підготовці до незалежного оцінювання важлива фронтальна робота з учнями, надання їм необхідної інформації про правила і норми процедури незалежного оцінювання. Необхідно раніше познайомити учнів і батьків з нормативними документами і досвідом проведення незалежного оцінювання.

В психологічному сенсі традиційний екзамен має відмінності від ЗНО, зокрема такі:

• можливість під час екзамену “приховати” недоліки знань за рахунок розвитку усного мовлення;
• суб’єктивні взаємини з екзаменатором;
• заспокійливий фактор знайомої людини та знання вимог викладача з предмету на відміну від ЗНО, критерії оцінки якого відомі лише в загальному вигляді;
• можливість помітити та виправити помилку за рахунок зворотного зв’язку з екзаменатором під час усної розповіді;
• можливість одразу дізнатися результати;
• охоплення на екзамені лише певного фрагменту знань (теми, питання білету), в той час як тестування фронтально охоплює весь матеріал з предмету;
• процесуальні відмінності зокрема використання бланків під час ЗНО.