Багата цьогоріч осінь на свята. 14 жовтня 2015 р., в чудовий осінній день, ми відзначали відразу 3 свята: Свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та, відповідно до указу Президента України, вперше святкували День Захисника Вітчизни. В ході проведення антитерористичної операції наші чоловіки-освітяни, Лукашев Дмитро Олексійович та Чорней Мирослав Костянтинович, не змогли залишитись осторонь і стали на захист Батьківщини. Вважаємо своїм обов’язком до Дня захисника України вшанувати і відзначити наших героїв за їх мужність, вірність присязі та принципам справжніх чоловіків – захищати Батьківщину та свою родину! В прагненні підтримати наших відважних воїнів об'єдналися і дорослі, і діти. Важко було стримати емоції, коли  вони зайшли  до шкільної актової зали, а під час їхньої  розповіді сльози самі наверталися на очі усім присутнім. 

Восьмикласники закликали  всіх згадати у своїх молитвах та вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні та бійців, що загинули у зоні проведення АТО, хвилиною мовчання. 

Проведений святковий захід дозволив присутнім ніби побувати у минулому, подорожуючи славними сторінкам української історії. 

Великим, глибоким, а головне щирим патріотизмом були сповнені слова ведучих, адже вони розповідали про звитяжну та блискавичну епоху в житті української нації – про українське козацтво. Скільки зворушливих слів прозвучало з дитячих уст, а які чудові українські патріотичні пісні лунали зі сцени! І все це було підтвердженням того, що ми є  дійсно нащадками славного українського роду. Кульмінаційним моментом було прийняття  маленьких п’ятикласників  в козачата,  їх клятва, дана перед Всевишнім, перед Святою Покровою, в готовності віддати всі свої сили і життя, захищаючи споконвічну свободу рідного народу та незалежну і соборну Україну! З великою увагою та хвилюванням всі присутні переглядали відеоролики про військові події, які відбуваються на сході нашої країни.

    До присутніх звернулася директор школи Лупуляк Ольга Георгіївна, яка  подякувала нашим героям за мирне небо і побажала якнайшвидше повертатись додому, до Коровійської школи з ПЕРЕМОГОЮ! По закінченню свята школярі ще довго не хотіли прощатися із НАШИМИ ЗАХИСНИКАМИ.  

     Учні самостійно дійшли висновку, що допомогти армії, нашим бійцям може кожен, хто має в серці бодай трохи любові і здатен нею поділитися. Адже матеріальні речі – суттєві, проте значно вагомішим є те, що у кожного а душі! Просто потрібно мати бодай крихту любові – до Батьківщини, до ближнього, любові до життя...