Мати - найсвятіше, що є в нашому житті. Ії голос, яким би він не був, мелодійний чи ні, все одно наймилозвучніший. Теплі руки матері – це перше, що відчуває малюк. Ніжні дотики, колискова, ласкаві слова – все це прояви материнської любові, тепла.

         У зв'язку з тим, що нещодавно святкувався День матері, найменші "троянди" - першокласники Йорданештської ЗОШ №2,  разом з вчителем  Костинян М.Г. приготували свято для матусь - свято душі, свято радості, щасливих усмішок, щоб матусі завітавши до школи,  хоча б на пару годин забули про хатні справи. Це був день відкритих дверей та відкритих сердець . Все для мам, бо хто, як не вони є поряд в будь- яку хвилину - і радості, і смутку.

         Атмосфера свята відчувалася з самого порогу класу - святкові кульки, сердечка та квіти, теплі обійми, ласкаві слова -  сюрпризи, сюрпризи, сюрпризи.

         На початок вчитель провела відкритий урок  під девізом "Мамині руки будують наше щастя". Кожен з учнів висловив свою любов матусі віршами, гарними відповідями на запитання, які зібрали з пелюстків квітів, маленькими подарунками.  Душевні пісні занурили  їх у світ спогадів та  душевного спокою.

         А після уроку вчитель попросила мам завітати на Свято Букваря. А  це вже свято і неба, і землі, бо Бог зібрав усе тепло і подарував  діточкам, які самі світили  як промінчики сонця. Зі слів дітей,  Буквар служив їм справжнім царством букв і звуків . Днем за днем, вивчаючи букву за буквою вони зростали, а Буквар розкривав ще більше та більше свої таємниці - нові та нові слова, та розцвітали нові та нові тексти з вивчених букв.  Тяжко було, але долаючи всі труднощі діти з радістю говорять: « Ми знаємо всі букви, і ми вже учні 2-го класу».

         Семеро дівчаток та двоє  хлопців, разом з царицею «Математикою»,  церем «Букварем», та вчителькою  організували справжнє свято для дітей, гостей та матуь, які є невід'ємною частиною школи. В очах матусь горів «вогник щастя» переглядаючи фотографії їхніх янголяток , їм не вірилось, що час минув так швидко і їхні квіточки можуть читати та писати, та скоро будуть сидіти за партами 2-го класу. Вони висловлювали слова вдячності вчительці за її працю, за добре серце, за лагідне материнське слово, за кожен день відданий їхнім перлинкам.      

         Для школи вже стало традицією організувати таке свято в кінці кожного року. Кожен вчитель організовує по своєму, цього року вчителька порівняти Царство букв з пелюстками квітів, бо на крилах краси та з міцними знаннями зможеш крокувати з впевненістю у цей незрозумілий світ та піднятися на вершини слави.

         Неодноразово було сказано, що школа, батьки і діти - це один букет квітів. Саме так  було, є і буде.

 Опаіць М.І. - педагог-організатор