Сьогодні Старововчинецький ліцей вшановував  найрозумніших,  найкмітливіших , найдопитливіших! Одним словом - найталановитіших! Вже традиційним для ліцеїстів стало свято, якого немає в жодному календарі, але для нас воно є особливим, бо вшановували нині юні обдарування. 
   Зоряне небо! Споконвіку воно супроводжує земне життя. Ясним сонячним днем і погожої зоряної ночі, ранніми осінніми вечорами та весняними ранками небесні світила були разом з родиною, з її радощами і печалями, буднями і святами. Зоряне небо – наче казка без слів. Зачудовано дивишся довго-довго, намагаєшся зрозуміти чому воно так далеко і що означають оті небесні світлячки… Палають  в небі зірочки ліхтарями людської долі, а людина несе у собі світло тієї зірки, під котрою вона народилася. У яскравій та неповторній галактиці нашого ліцею найяскравішими зірками сяють для нас наші шкільні обдарування.