В умовах утвердження державності України вивчення історії рідного краю як один із елементів сучасної освіти, набуває якісно нового змісту. Воно стає дієвим засобом громадянсько-патріотичного виховання, формування національно-історичної свідомості та державницьких почуттів і якостей молодого покоління.

       Заняття у гуртках краєзнавчого спрямування сприяє виробленню в учнів вміння самостійно вести дослідницько-пошукову роботу з вивчення проблем регіональної та місцевої історії та культури і є одним із джерел збагачення їх знаннями про минуле і сучасне рідного краю, виховання любові до нього і формування високих громадянських якостей. Ці знання допомагають молоді усвідомити нерозривну єдність поколінь, зв'язок минулого кожного міста і села з історією усієї держави, відчути причетність до неї кожної сім'ї і вважати своїм найвищим обов'язком та честю стати гідним спадкоємцем кращих традицій рідного краю — складової частини незалежної України.

     З метою розширення знань про рідний край, розвитку інтересу до історії Батьківщини, виховання почуття гордості та гідності за свою країну  учні Глибоцької ЗОШ І-ІІІступенів, вихованці туристсько-краєзнавчих гуртків, зі своїми наставниками Коваль Ю.С. та Тодеренчук А.С. відвідали краєзнавчий музей археології та етнографії імені Максиміліана Гакмана.

    В музеї зберігаються унікальні пам’ятки історії, що дослідженні на терені села, однак ілюструють історичний поступ  усього нашого краю , починаючи з палеоліту до сьогодення. Зацікавили учнів експонати палеолітичного часу з кременю, знаряддя праці, кераміка, пластика Трипільської культури IV-III тис. до н.е. , кераміка, зброя, рідкісні монети середньовічного часу VIII-XVIII ст..

Експонати не тільки радували око, але, водночас, і дивували. Серед побутових речей увагу дітей привернув зерновик кінця ХІХ століття. Директор музею Микола Боднарюк розповів, що його сплели на горищі маленької хати. З часом, коли будинок вирішили знести, про унікальний предмет побуту повідомили  до музею. Громадою підняли дах і дістати зерновик. Він надзвичайно великий - вміщує до 400 кілограмів зерна. 
       На сам кінець екскурсії  Микола Іванович презентував зброю різних часів і дозволив навіть потримати її в руках, а також закликав долучатися до пошуково-дослідницької роботи.

Всі були дуже задоволені екскурсією , бо відчули свій зв'язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу. Однак так хотілось би, щоб музей с.Опришени був не лише культурно-освітнім закладом, але й об’єктом фінансування для меценатів.