У ці складні для України часи  - школа це один з тих  промінчиків, який має зігріти кожне «поранене» серденько та посадити в ній зернинку надії та віри на краще майбутнє. Тому, ми педагоги, намагаємося на кожному кроці виховувати в наших учнів  духовність, мораль та гідність.

               В Йорданештській ЗОШ №2 тиждень розпочався зі шкільної лінійки, яку відкрили директор школи та педагог-організатор. Педагог – організатор школи побажала дітям миру. Коли лунали  Гімн та молитва за Україну здавалося, що все навкруги завмерло і всі слухають  - і пташки, і квіти, і дерева, і навіть люди, які проходили дорогою, що поблизу.

Понеділок продовжився ще однією гарною справою -  долученням активістів учнівського самоврядування  до акції «Лист пораненому». Діти намагалися найти, ті слова вдячності, які по - справжньому б  допомогли пораненим солдатам.  Учні дуже хочуть, щоб ті захисники Вітчизни, які на лікарняних ліжках, знали, що вони не самі, що учні серцем з ними, та їхні вчинки залишили великий слід в історії країни.  Учні писали листи мовою серця. Здивовані були коли кожен  учень написав по-своєму – хто на українській мові, хто на румунській.  Учні сказали так : «Знаєте, як приємно буде, якщо один з листів попадеться в руки нашому земляку, і відкриє, а там слова написані  рідною мовою…».

Будемо намагатися, щоб вогник надії горів  завжди, а наші учні були гідними громадянами своєї держави.

Опаіць М.І.