Субота, 27.04.2024, 05:42















Ви увійшли як Гість
Група "Гості"RSS
Освітній простір Глибоччини


          Головна                    Мій профіль          Вихід
Вхід на сайт

Наше планування
ЗНО 2019-2020
Олімпіади 2020
Закон "Про освіту"
Дошкільна освіта
Ліцензування
Меню сайту
Крилаті вислови
На сайті працюють

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
На сайті працювали
Вік сайту
Команда сайту
Архів записів
Головна » 2014 » Лютий » 15 » Війна – злочин, який не спокутується перемогою.
19:49
Війна – злочин, який не спокутується перемогою.
         15 травня 1988 року відповідно до Женевської угоди почався перший етап виводу військ із Афганістану. Останній, другий, етап закінчився 15 лютого 1989 року. Через афганську війну (1979-1989 рр.) пройшло понад 160 тисяч осіб, призваних до лав Радянської Армії з України.
Тривала афганська війна залишила тяжкі наслідки . Вона жорстоко зачепила усіх її учасників, і особливо сім’ї. Це незагоєна рана, невідступний біль. Не повернулися додому 3360 її синів, з яких 3280 загинули, а 80 пропали без вісті та потрапили в полон. На сьогоднішній день в Україні мешкає близько 150 тисяч учасників війни в Афганістані. З них було поранено понад 8000 і 3560 стали інвалідами. Залишились без підтримки синів 1982 батька і 2729 матерів здебільшого пенсійного віку. Стали вдовами 505 жінок і сиротами — 711 дітей.
13 лютого в Нижньосиньовецькій  школі відбувся загальношкільний  урок для учнів 6-11 кл , присвячений 25-й річниці виводу радянських військ з Афганістану. На уроці був представлений пізнавальний матеріал, документи про події  тих часів.  Зі словом виступила вчителька Ігнатеску В.В.,  дружина воїна-афганця Гринчука В., яка розповіла  учням про ті страшні і жорстокі роки. Вона  представила фотографії чоловіка з армії. Також згадали односельчан, які виконали свій  інтернаціональний борг  в Афганістані: Гринчука В., Зегря В.,Мігоряну В.,Зегря І..
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, які і не сказали їм: «Я живий...».
Чи треба взагалі згадувати про цю війну? Багато хто говорить, що не треба. Але ми вважаємо, що необхідно згадувати доки, аж поки людство спроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!»
                    ЗДВР  Унгурян М.І.









Переглядів: 708 | Додав: Ulia_RMC | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Підсумки

Юна Еліта

Фінанси

ЛМТ

Реєстрація ДНЗ

Сокіл "Джура"

Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Пройди тестування

SMS листування

Copyright MyCorp © 2024